Голова Серії А Еціо Марія Сімонеллі заявив, що дізнався про відставку Паоло Мальдіні та Леонардо з телевізійних повідомлень. Обидва колишні футболісти залишили свої посади у Федерації футболу Італії (FIGC), пропрацювавши менше місяця.
Причиною їхнього відходу стало те, що їхній протеже, Андреа Пірло, не отримав дозволу на роботу головним тренером збірної Італії. Сімонеллі зазначив, що хоча він не був повністю здивований цією новиною, оскільки «це витало в повітрі», він висловив розчарування.
На думку Сімонеллі, вибір Мальдіні був чудовим рішенням, і він цінував би, якби той залишився на своїй посаді заради всього італійського футбольного руху. Він підкреслив, що Мальдіні є людиною з високими моральними принципами.
Критика дій Мальдіні та FIGC
Виконавчий директор SportItalia Мікеле Кришитіелло розкритикував дії Паоло Мальдіні та керівництва Федерації футболу Італії, заявивши, що їхні рішення лише поглибили кризу навколо національної збірної. Кришитіелло зазначив, що після трьох поспіль пропущених чемпіонатів світу необхідно було діяти з холодною головою та розпочати справжні зміни, але замість цього ситуація лише виставляє італійський футбол на посміховисько перед світовою спільнотою.
Спочатку призначення Мальдіні здавалося чудовою ідеєю через його значуще ім’я в італійському футболі. Однак, за словами Кришитіелло, з перших днів Мальдіні дав зрозуміти, що саме він ухвалює всі рішення, одразу залучивши до проєкту Леонардо. Замість того, щоб обирати серед реально доступних фахівців, таких як Роберто Манчіні або Антоніо Конте, почалися розмови про Хосепа Гвардіолу, Карло Анчелотті і навіть Пірло.
Кришитіелло назвав це повним провалом як з погляду управління, так і комунікації. Він підкреслив, що великий футболіст не обов’язково повинен бути великим керівником. За десять днів Мальдіні, на його думку, встиг зробити практично всі помилки, яких федерації в її нинішньому становищі слід було уникнути.
Публічні заяви та їх наслідки
На пресконференції Мальдіні публічно розповів про контакти з Анчелотті, хоча той пов’язаний контрактом з іншою федерацією. Кришитіелло вважає, що такі речі не слід виносити в публічний простір, оскільки це може створити проблеми самому тренеру. Він також підтвердив, що спілкувався з Гвардіолою, але отримав відмову. Якщо інформація про переговори з таким фахівцем стає надбанням громадськості, а угода зривається, будь-який наступний кандидат автоматично виглядає менш переконливо.
Кришитіелло також звернув увагу на те, що обіцяли тренера топрівня, а в підсумку йдеться про фахівця, який нещодавно працював у Серії B та у другому дивізіоні чемпіонату ОАЕ. Це викликає питання щодо рівня, про який йшлося. Він додав, що видатна кар’єра на полі не автоматично робить людину сильним менеджером, і на практиці все може бути зовсім інакше.
Крім того, вся ця історія може створити проблеми для синів Мальдіні та Пірло. Якщо вони офіційно зареєстровані як футбольні агенти, їхні батьки не можуть обіймати нинішні посади. Якщо ж ні, цим питанням може зацікавитися Федеральна прокуратура. Кришитіелло висловив думку, що Малаго зараз не в захваті від того, що відбувається, і найсумніше, що після трьох поспіль пропущених чемпіонатів світу складається враження, що FIGC так і не зробила жодних висновків.
Головними кандидатами на посаду тренера збірної Італії знову стали Роберто Манчіні та Антоніо Конте.
Наслідки для італійського футболу
Ситуація з відставкою Мальдіні та Леонардо, а також критика з боку Кришитіелло, підкреслює глибокі проблеми в управлінні італійським футболом. Відсутність належної комунікації та стратегічного планування призводить до публічних скандалів та підриває довіру до керівних органів. Рішення, які приймалися, не лише не вирішили існуючі проблеми, а й створили нові, посиливши враження хаосу та непрофесіоналізму.
Проблеми, що виникли, також торкаються етичних аспектів, зокрема можливого конфлікту інтересів, пов’язаного з діяльністю синів Мальдіні та Пірло як футбольних агентів. Це може призвести до подальших розслідувань з боку Федеральної прокуратури, що ще більше ускладнить ситуацію для FIGC. Загалом, ці події свідчать про те, що італійський футбол перебуває у стані глибокої кризи, яка вимагає негайних і рішучих дій для відновлення довіри та стабільності.
На тлі цих подій, Роберто Манчіні та Антоніо Конте знову розглядаються як основні претенденти на посаду головного тренера збірної Італії.
Source: sport.ua
Дмитрий Ковалёв
Спортивный обозреватель, специализируется на футболе и международных турнирах.
