Українська асоціація футболу (УАФ) оприлюднила оновлений регламент сезону Української Прем’єр-ліги (УПЛ), який включає зміни до ліміту на легіонерів. Ці нововведення викликали дискусії серед клубів, незважаючи на те, що раніше вони були узгоджені.
Згідно з новим регламентом, кількість іноземних футболістів, які можуть одночасно перебувати на полі у складі однієї команди, не повинна перевищувати семи. Однак, якщо у складі команди на полі є хоча б один футболіст з громадянством країни Європейського Союзу, то кількість легіонерів може бути збільшена до восьми. Ця умова діє за обов’язкової присутності на полі щонайменше трьох українських футболістів.
У випадку відсутності на полі гравця з громадянством країни ЄС, команда повинна забезпечити одночасну присутність щонайменше чотирьох українських футболістів. Ці зміни набудуть чинності з сезону 2026/27.
Дискусії навколо нового ліміту
Рішення щодо лібералізації правил було підтримано клубами УПЛ на засіданні 16 червня. Проте, вже через місяць після цього узгодження, навколо нового формату ліміту виникли суперечки. З’явилися повідомлення про збір підписів за перегляд прийнятого рішення, що спонукало керівників клубів публічно пояснювати причини конфлікту.
Блогер Ігор Бурбас повідомив, що клуби УПЛ почали збирати підписи за перегляд рішення. За його інформацією, частина учасників чемпіонату прагне повернутися до попередньої редакції ліміту. Проте генеральний директор «Зорі» Ігор Гузь запевнив, що ситуація складніша, і мова не йде про раптову зміну позиції окремих клубів.
Гузь стверджує, що клуби голосували за одну редакцію правил, але після затвердження УАФ у документах з’явилося інше формулювання. За його словами, клуби проголосували за чотирьох українців на полі, тоді як УАФ у своєму регламенті вказала трьох. Саме це розбіжність, за словами функціонера, стала причиною ініціації повторного обговорення питання.
Одним із прихильників пом’якшення ліміту є президент «Полісся» Геннадій Буткевич. Він вважає, що український футбол має розвиватися через конкуренцію, а не через обмеження. На його думку, місце у стартовому складі має здобуватися у відкритій конкуренції, а розвиток українських футболістів має забезпечуватися якісною роботою академій, тренерів, інфраструктури, селекції та стратегії клубу.
Буткевич також пропонував замість обмеження кількості іноземців стимулювати клуби використовувати власних вихованців, зокрема через обов’язкову присутність у заявці або стартовому складі футболістів, підготовлених клубною академією.
Вплив на українських гравців у Європі
На початку 2026 року деякі європейські футбольні ліги, включаючи Іспанію, Францію, Німеччину та Нідерланди, погодилися не застосовувати ліміт до українських футболістів. Це стало результатом роботи УАФ, яка, посилаючись на Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, домоглася перегляду внутрішніх регламентів цих країн. Переговорний процес з іншими національними асоціаціями триває.
Спортивний юрист Ілля Скоропашкін зазначив, що рішення іноземних ліг не вважати українців легіонерами є їхнім внутрішнім правом, і юридичного механізму автоматичного дзеркального скасування у регламентних нормах не існує. Однак, якщо в УПЛ не діятиме норма, яка передбачає відсутність статусу легіонера для футболіста з паспортом країни ЄС, це може створити труднощі у переговорах з іншими лігами, де українців досі вважають легіонерами.
Скоропашкін підкреслив, що європейські партнери можуть поставити логічне запитання: чому Україна вимагає рівного ставлення до своїх футболістів за кордоном, але не готова забезпечити подібний підхід у себе. Він додав, що у міжнародних переговорах послідовність має не менше значення.
Дискусія щодо ліміту на легіонерів триває в українському футболі вже багато років. Прихильники його пом’якшення вважають, що сильні іноземці підвищують конкуренцію, допомагають українським клубам бути більш конкурентоспроможними у єврокубках та стимулюють прогрес місцевих футболістів. Водночас противники побоюються, що збільшення кількості легіонерів скоротить ігровий час українців, особливо молодих гравців, що може негативно позначитися на кадровому резерві національної збірної.
Остаточне вирішення ситуації ще не знайдено. Якщо клуби дійсно винесуть питання на повторний розгляд, історія з новим лімітом може отримати несподіване продовження. На 22 липня заплановано чергове засідання клубів, яке має поставити остаточну крапку в цій історії.
Read Also
Source: sport.rbc.ua
Дмитрий Ковалёв
Спортивный обозреватель, специализируется на футболе и международных турнирах.
